Інтерв’ю Uлії Лорд на ФМ Галичина ч.3

Тиждень тому музичну сцену Львова своїми карколомними музичними експериментами струсонули харківські машино-музиканти Liquid Break.

Свіжими слідами, ми вирішили розпитати про враження від львівського концерту гітариста й програмувальника гурту Ігора Кириленка.

Почнемо, мабуть, із загального – які у вас враження від Львова?

Дуже позитивні. Львів дуже класне місце – ми його полюбили. Гостинність цього міста просто вражає!!! Сподобались вузькі вулички та заінтригував історичний центр міста.

Це була ваша перша поїздка в Західну Україну?

Друга. Перша поїздка була в Ужгород минулої весни. Так само, як і у Львові, нам дуже сподобалося, так само, як і у Львові, були дуже круті організатори. Атмосфера міст заходу вражає неймовірно – відкриті люди, живописні краєвиди – що ще потрібно для нашої музики?))

Очевидно, що до Тихого концерту в арт-клубі САЛО у Львові про вас знали хіба одиниці меломанів, які вишукали ваші пісні в нетрях інтернету. Чи важко з цієї причини було морально готуватись до концерту?

Взагалі-то – ні. Кожний концерт це можливість показати своє бачення деяких речей, познайомити людей зі своєю творчістю, а також познайомитись з цікавими людьми та їх думками, і це не залежить від кількості людей!!!

Мабуть, приємною несподіванкою було, що на концерт зібралось все ж багато охочих познайомитись з вашим музичним доробком і оцінити вашу карколомну технічну майстерність вживу?

Дуже приємно, що вже починає з’являтися публіка небайдужа до сучасної інтелектуальної музики. Окрім глядачів та знайомих до нас на концерт завітав Derrick з формації Funkmasters. Ця команда займається розвитком drum’n’bass культури в Україні. Заклопотаний Ярослав встиг прийти лише на половину виступу, тож наприкінці трохи побалакали з ним. Здається, виступ йому сподобався))

Який музичний матеріал вам вдалось відіграти на концерті?

Ми відіграли майже повну нашу програму. Не грали лише декілька старих треків, які довелося викинути, бо виступ затянувся б на три години)) . Ми виконали треки з наших майбутніх релізів, які вийдуть на лейблах INTELLIGENT RECORDINGS та UVR recordings. Звичайно, ми приберегли ще кілька найсвіжіших тюнів для наступного концерту у вас у Львові))

Які ваші відчуття і висновки з надзвичайно позитивної реакції публіки на ваш виступ, адже весь матеріал, за вийнятком кількох пісень оприлюднених в інтернеті, вона чула вперше?

На протязі усієї нашої концертної кар’єри ми бачимо приблизно ту ж саму картину, дивлячись з боку сцени – першу половину лайву публіка сприймає так, ніби побачила новий всесвіт перед собою, тобто…)) не розуміють, хто вони, та, де знаходяться, бо такого вираження музики, як нашої, жоден з глядачів ніколи раніше не бачив, тим більше, що все відбувається тут у реальному часі. Але під середину виступу усіх нереально прокачує музика – люди починають качати головами в такт та по три рази викликати на біс)) Виступ у Львові не був вийнятком – речі йшли саме по цьому сценарію)) Ми радіємо, що можемо відкрити для глядачів щось цілковито нове й небачене.

До речі, як виглядають справи з вашими найближчими запланованими релізами?

Стали відомі дати релізів. 20 грудня відбудеться реліз треку Song of Siren на INTELLIGENT RECORDINGS + ремікс від HIDDEN ELEMENT. ЕР на UVR recordings вийде наприкінці січня наступного року . Подробиці можна дізнатися на наших інтернет ресурсах.

З якими почуттями ви дивились в вікно потяга, який відправлявся з львівського вокзалу в напрямку Харкова?

Львів круте, європейську місто, тому хотілося б тільки найшвидше повернутися щоб зіграти для вас оновлену програму)) Дякуємо!

Дякуємо вам за фантастичний концерт!

Cтворена двома студентами консерваторії й одним – академії культури, харківська ватага Liquid Break, не дивлячись на класичну музичну освіту учасників, спеціалізується в ультрасучасному жанрі live drum-n-bass.

В своїй творчості музиканти унікально поєднують ламані ритми драм-н-басу з елементами ритм-н-блюзу, джазу, ІДМ, дабстеп, поп і вокальними семплами. Здобутий технічний професіоналізм музиканти можуть вповну проявити під час живого виконання усіх барабанних, басових й гітарних партій. В реальному часі також відбувається робота з програмуванням.

В ближчі тижні очікується вихід двох студійних пісенників “ліквідів” на українських видавництвах, про що, і багато інших речей, музиканти – гітарист й програмувальник гурту Ігор Кириленко та барабанщик Артур Співак – розповідають детальніше в інтерв’ю, яке ми взяли з нагоди ТИХОГО концерту гурту 10 грудня у арт-клубі «САЛО» (Проспект Свободи 6\8).

Ваш гурт офіційно разом з 2009 року, проте наразі про нього ще досить мало відомо. Мабуть, насамперед, читачам цього інтерв’ю буде цікаво дізнатись, як народилась ідея проекту і якими шляхами доля звела учасників Liquid Break разом?

Ігор Кириленко: Насамперед, привіт усім! Навіть не знаю з чого почати))

Наш шлях до Liquid Break тривав близько двох років. Артур (Артур Співак – барабани) і я познайомилися у вересні 2008 року. Нас познайомив брат Артура, позаяк ми грали разом в одному колективі. Тоді ми не мали навіть уявлення, що буде далі – ми грали… рок, мабуть)) Та, через пів року стало зрозуміло, що наші точки зору на спільну творчість суттєво різняться, тож ми вирішили залишитися з Артуром удвох. Деякий час просто грали на студії в пошуках саунду й, ймовірно,саме тоді зрозуміли, що нам ближче електронна – жива музика. Далі у нас з Артуром був гурт Ju – Connection, в якому ми почали з acid–jazz, downtempo і прийшли до швидких темпів 160 – 180 bpm. Це була наша перша спроба грати драм-н-бас наживо. Ми, навіть, мали один виступ ))

У період Ju – Connection, паралельно, ми з Артуром вирішили спробувати ще один проект спільно із одним загадковим чуваком. Цим чуваком був Клім (Клім Ковейлі – бас-гітара) – і це був і є гурт Liquid Break.

Не може не дивувати, що люди, які грають таку ультрасучасну музику, здобувають класичну музичну освіту в консерваторії. “Музику машин”, яку ви граєте, складно імітувати й технічно виконувати, – наскільки здобута освіта стала вам у цьому в пригоді? Барабани перемагають у протистоянні з класичними інструментами?)))

Ігор Кириленко: Певна річ, класична освіта і класична музика роблять великий внесок у розвиток нашого гурту, і кожного з нас особисто. Наприклад, якщо написати щось на кшталт невеликої частинки поліфонії й додати цікавий ламаний ритм, то вийде щось типу “IDM”, але це все приблизно…

Артур Співак: Щодо протистояння барабанів з класичними інструментами, то , звичайно, було таке, однак практика в оркестровому класі музучилища у класі пана Соболяка О.М. стала основою моєї гри, і, певним чином, надихнула на подальшу творчу діяльність!!!

Чи ваше спільне музикування змінило вас особисто, як відчувається розиток проекту за два роки існування?

Ігор Кириленко: Звісно, можемо сказати, що ми змінили і продовжуємо змінювати один одного.У кожного з нас Є гарні та погані сторони і навички, проте кожен може взяти для себе необхідне. Таким чином створюється взаємодоповнення.

Артур Співак: За два роки роки існування гурту все складається найкращим чином! Це стосовно особливостей стилю, накопиченого досвіду, а також тієї сходинки, на котрій ми зараз знаходимось. За це ми вдячні один одному, нашим слухачам, а також всім, хто допомагає нам в нашій діяльності!

Яким чином твориться ваш музичний матеріал? Ваші пісні пишуться в результаті імпровізацій на репетиціях чи хтось приходить на репетиції із заготовками?

Артур Співак: Більша частина – це заготовки, втім вони розвиваються шляхом імпровізацій та експериментiв.

Ігор Кириленко: Ну, і, звичайно, все залежить від настрою й атмосфери, яка панує під час репетицій )))

Як розподілені творчі ролі серед вашої трійки, в гурті є маленький диктатор чи ваш доробок це результат суперечок і компромісу?

Ігор Кириленко: В нас нема диктатора)) У нас все просто – якщо комусь щось не подобається, то ми кажемо це один одному – ми повністю відкриті між собою. Звісно, ми сваримось, але це звичайний творчий процес, без якого гурт перестає бути гуртом і замикається на однієї людині.

Віднедавна ви почали співпрацювати з Utra Vague Recordings, чи ця співпраця обіцяє якісь нові цікаві шляхи просування вашого гурту лабіринтами шоубізу?

Ігор Кириленко: У травні 2011 Андрій Уваров запропонував нам випустити EP на його лейблі Utra Vague Recordings. Реліз відбудеться вже наприкінці листопада. У видання ввійдуть чотири композиції. Одна з них записана наживо. Буде багато перехрещень з hip- hop, nu–jazz, lounge, і, очікувано, усе поєднано ламаними ритмами.

Артур Співак: А з приводу просування по шоубізу, можна сказати одне – showbiz = shit))

Вітчізняний шоубіз це не те місце, куди потрібно направляти свої сили і енергію. На фесті Jazzkoktebel, на якому ми нещодавно виступали, мали нагоду побачити виступи багатьох артистів з усього світу, які грали якісну, сучасну і, головне, не складну музику. Їх професіоналізму могла б позаздрити уся ця шоубізова туса.

Ігор Кириленко: Особливо хотілося б виділити гурт Non Cadenza – просто вражає.

Як виглядає сьогодні музична сцена Харкова? Є оригінальні тенденції варті уваги?

Ігор Кириленко:Є декілька артистів-початківців на українській сцені, з якими хотілося б мати співпрацю. Наприклад, зараз ми співпрацюємо з гуртом «Cостояние Души». На даний момент, це єдиний проект на Україні, який грає живий hip–hop, якщо можнf так вузько охарактеризувати їх стиль. Ми здобули і відкрили багато нового виступаючи разом. Дякуємо їм дуже))

Над чим ще зараз працює ваш гурт, які творчі виклики ви ставите перед собою, як просуваються справи з записами?

Ігор Кириленко: Відповідаючи, мабуть доречно буде сказати декілька слів про ще один майбутній реліз. Це ЕР платівка, яка вийде на українському лейблі Intelligent Recordings на початку грудня. Intelligent Recordings займається танцювальною музикою у напрямках Atmospheric, Soulful drumnbass. Для нас ця співпраця це чергове визнання професіоналізму, адже лейбл має підтримку таких світових артистів д-н-б сцени, як: LTJ Bukem (Good Looking), Stunna (Fokuz, Bassdrive, Telluric), Derrick & Tonika (Med School, Fokuz), Bulb (Med School), Gvozd (Respect records), Amoss (Broken Audio, Cyclone Recordings).

Артур Співак: Власник лейблу Physical Illusion (до речі, дуже крутий чел))) сам зголосився випустити нашу ЕР. На окремок увійде наша стежина Song of Siren та три ремікси на неї від HIDDEN ELEMENT, Against та від самого Physical Illusion. Ep буде дуже класна))

Ігор Кириленко: До речі, попереднє прослуховування треків можна вже здійснити на наших інтернет ресурсах. Не пропустіть!

Liquid Break в мережі
http://vkontakte.ru/liquidbreak
http://soundcloud.com/liquidbreak

Концерт Liquid Break на Тихих вечораХ
Дата: 10 грудня
Початок: 21.00
Місце: Музей сучасного мистецтва «САЛО»
Проспект Свободи 6\8
salo.museum@gmail.com
+380 322355536
http://artsalo.com
Вхід: 40 грн./30 грн. Для власників карток «САЛО».

Інтерв’ю з Анджем, лідером тернопільського гурту .орандж. з нагоди виступу команди на Тихих вечораХ 15 травня у Динамо-Блюз.

Ваш гурт офіційно на сцені з 2009 року. Як ви бачите власний розиток за тих декілька років існування?

Якби в 2009 -2010 нас запитали чим гурт .орандж. вигідно відрізняється від інших молодих українських гуртів – ми б не знали що відповісти)) Зараз ми чіткіше визначаємо цілі.

Сьогодні ми вже знаємо над чим працювати і що в нас не надто багато конкурентів серед українських груп (хоча немає в музиці конкуренції насправді))

Ви виступали в багатьох інших містах, завдяки чому, на вашу думку, Тернопіль залишається таким міцним осередком постачання музичних талантів?

Можливо в Тернополі більше немає чим зайнятись))))) Мабуть в цього міста є якась така атмосфера (абощо), яка спонукає робити щось цікаве і оригінальне (музика, фото, т.п.), це тяжко пояснити – сюди просто треба приїхати.

Як виглядає сьогодні музична сцена Тернополя?

Не так цікаво як колись. Хтось створює «модні» англомовні проекти, хтось далі вважає, що співати про село з коровами це весело, є трохи «хєвімєтала», є гурти, які люблять “шуміти”, як гітарні так і електронні, попса є, є peisage рок, якби ше хтось грав справжню рагу, то булаб повна картинка)). Словом, все доволі різноманітно))

Що хоче .Орандж. донести світу своєю творчістю?

Нічого. Нас «світ» не дуже цікавить. Творчістю не займаються для того щоб щось комусь довести, (окрім звичайно самих початків, коли вчиш акорди щоб однокурсниці сподобатись)) Думаю давати концерт заради порятунку китів це лицемірство – а от дати людям можливість побувати на хорошому концерті – це дуже навіть хороша справа))

Чи ваше музикування змінило вас особисто, іншими словами чи допомогло вам розвинутись як особистостям?

Так, звичайно. Наприклад, я раніше боявся навіть слово сказати незнайомій людині – а тепер мені з такими людьми навіть легше спілкуватись ніж з рідними (не враховуючи таксистів – терпіти їх не можу))

Як народжуються ваші пісні? Звідки взялась ідея на тексти-ребуси?

Це не було конкретною ідеєю – я просто так пишу. Під час написання пісні в моїй голові сотні картинок, які треба швидко перенести на папір, щоб не забути. Це своєрідний щоденник, читаючи старий текст багато чого згадую.

Над чим зараз працює гурт?

Вчимося записувати пісні. Це окреме мистецтво. Нам зараз легше відрацювати 2 годинний концерт і передати ті емоції, які хотілося б, ніж записати 2 хвилинний трек і зробити те саме. Працюємо над цим.

Маючи вже суттєвий музичний доробок, чи в сучасних умовах відчуваєте необхідність видання альбому?

Так, думаю вже пора – альбом треба записати хоча б для того щоб рухатись далі, почати створювати пісні інакші за звучанням, не цікаво виконувати 20 пісень з одинаковим настроєм

Минулого року ви відзняли кліп на пісню «Пора вітатись». Як знімалась ця відеоробота?

Це відео нам відзняв Вася Мізюк (гітарист гурту Ті, Що Падають Вгору). Все було просто – ми гуляли, він знімав. Заодно в кадр потрапив акустичний концерт, який ми давали того дня на вулиці в честь хорошої погоди))

А яка доля відео, чи потрапило воно на екрани телебачення, чи поки доступне слухачам лише в мережі?

«Пора вітатись» пів року як крутиться на тернопільських телеканалах. Вже починають питати коли знімаємо наступний кліп)) Відповідаю – «.. в середині літа …»))

Чи важко було адаптувати пісні до акустичного звучання, з яким ви виступите на Тихих вечорах?

Та ні)) Ми вже маємо досвід акустичних виступів + я з Омельом (гітарист .орандж.) часто сидимо з акустиками на «єлісях» (косогори біля тернопільського ставу в центрі міста).

На концерті будуть якісь новинки?

Можливо. Під час концерту подумаю))

Інтерв’ю з Устимом Похмурським, засновником гурту Один в Каное, що виступатиме на найближчих Тихих вечорах 15 травня.

Мабуть, справедливо сказати, що про ваш гурт дуже мало відомо. Як відбулось створення Один в Каное і що вас насправді об’єднало?

Найголовніше таки відомо – ім’я гурту, а все інше – не таке вже й важливе, насправді. Гадаємо, людям цікавіше буде послухати нас, а не про нас. Тим більше на такому ранньому етапі. А історія – вона ж приходить з часом. Або не приходить. А поки нема що розповідати. Можемо тільки сказати, що більше року тому зібралось собі кілька людей з різними смаками і спільною любов’ю до музики. З часом хтось пішов, хтось прийшов і ось залишилось нас троє – ті, кому сьогоднішнє «Каное» найближче.

Яким чином формується ваша творча концепція, як пишуться пісні?

Не можемо сказати, що в гурту є якийсь особливий концепт, чи завдання. Пісні – це набутий життєвий досвід, роздуми, емоції, почуття – все пережите і справжнє. Головне – писати про те, що відчуваєш, без фальші. Хай воно навіть не завжди прозоре і зрозуміле для інших, зате правдиве.

А про що ваші пісні, є якась найближча тема, про яку зажди хочеться поділитись з публікою?

Зрозуміти, про що пісні можна, послухавши їх. Намагаємось не «прикипати» до однієї, а розмовляти на різні теми. Так цікавіше. Гурт – як окрема особистість, з якою цікаво тоді, коли можна поговорити про все на світі.

Цікаво, як проходять ваші репетиції і творча співпраця взагалі. Ви дискутуєте, сперечаєтесь, розумієте один одного з пів слова, чи у вас чітко розподілені ролі у процесі піснетворення?

Під кінець репетицій завжди хочеться, щоб час став трохи гумовий.

Ми доволі різнимось між собою за характерами, темпераментами, поглядами, тому без суперечок не обходиться. Але така різноманітність швидше йде на користь, бо означає небайдужість людей до справи, яка твориться.

Ви вже маєте на рахунку сольні виступи, що, очевидно, свідчить про певний об’єм накопиченого матеріалу, чи подумуєте над записом альбому?

Так, багато про це думали і думаємо. І навіть намагались щось робити, але поки–що все це в якомусь дивно-затягнутому процесі.

У вашому репертуарі ряд переспівів пісень інших виконавців. Чим ви керуєтесь у виборі тих пісень?

——— еее. ноу коментс))

Які найбільші творчі виклики ви бачите перед собою?

Страшно признатись.

А маєте амбіції на велику сцену чи музика це більше необхідність самовираження без кар’єрних спонукань?

Будь-яка необхідність самовираження криє в собі ще більшу необхідність донести це самовираження до інших. Звісно, якщо музика перестає бути самоціллю і є лише засобом досягнення чогось, то нічого доброго з того не вийде.

Чи якісь пісні вже потрапляли в етери радіостанцій?

Поки-що ні.

Які ваші враження від молодої львівської музичної сцени? Є оригінальні тенденції варті уваги?

Починає з’являтись справді хороша музика. (Сьогодні в музикантів є багато можливостей, потрібне лише бажання).

Акустична програма це ваше “первородне” відчуття музики чи інтерпретація?

Ми починали з електричного звучання. Шукали себе в ньому, але не знайшли. Натомість, спробувавши акустику, відчули щось дуже близьке. В ній і залишились. До сьогодні.

А завтра – хто-зна..

Що свіжого зможуть почути ваші прихильники на Тихих вечораХ?

В плані творення нових пісень ми не дуже продуктивні. А радше – критичні. Хочеться, щоб кожна нова пісня була особливою. Принаймні для нас. До неї слід звикнути, полюбити, а ми звикаємо довго. І любимо.. – довго.

ІНТЕРВ’Ю З АНДРІЄМ КУЗЬМЕНКОМ

28 квітня на львів’ян чекають два концерти гурту Скрябін з унікальною музичною програмою за участю оркестру Національного театру ім.М.Заньковецької.

Останній раз ми говорили з Кузьмою для сайту ТИХО в 2009 році (прочитати інтерв’ю можна тут http://festyval.com/news/philosophy/), якраз напередодні запровадження карантинних заходів в зв’язку з оголошеною епідемією нетипового грипу, через які була вимушено скасована, серед іншого, прем’єра оркестрової програми, з якою Скрябін, на радість усім прихильникам, відвідає Львів найближчим часом.

Користуючись цією новою нагодою для розмови, нам майже чудом вдалось вихопити Андрія Кузьменка з інтенсивного виру життєвих подій щоб порадувати шанувальників Скрябіна черговим відвертим інтерв’ю.

Скрябін за свою історію видав більше 20 альбомів, до яких з них ви найбільше звертаєтесь на концертах і чи є якісь, які ти, хоч зрідка, любиш собі переслухати приватно?

Здебільшого – це останні, актуальні на сьогодні для мене альбоми, але сягаю в шуфляду і за старенькими раз на рік!

Щораз більше людей знає тебе в першу чергу як телевізійного шоумена і робота на телебаченні точно займає дуже багато часу в твоїх буднях. Проте на останньому студійному релізі “Моя Еволюція” було як мінімум 5 добротних радіогітів. Очевидне питання – коли ж ти знаходиш час щоб помедитувати в студії над новими піснями?

Я не заставляю себе вродити якусь вдалу пісню, очікую життєдайне зерно, яке залітає в голову у вигляді ідеї, і розвиваю тему.

Ще з минулого року планувався вихід твоєї сольної роботи під кодовою назвою “Нью Романтік”, чи будуть на цій платівці натяки впливів твоїх улюблених героїв 80-х: Human League, OMD, ABC, China Crisis… список там довгенький?

Тільки їх ви там і знайдете…

Нещодавно на екранах з’вилося перше відео, яке промує новий альбом Скрябіна. Які враження від зйомок і самого відео “ГОВОРИЛИ І КУРИЛИ”?

Тоня Ноябрьова має вельми специфічний підхід до продукції відео, він мені може не подобатись моментами, але точно підходить по одній причині – ВІН ІНАКШІИЙ, НІЖ ВСЯ РЕШТА КЛІПІВ У ЕФІРІ!

Перші оприлюднені пісні з нового альбому з найкращого боку демонструють твої здібності як автора текстів. Вони настільки життєві, що мабуть достукаються до кожного. Як тобі вдається тримати зв’язок з дійсністю на вулиці, адже сам ти, мабуть, можеш бути повністю собою тільки за кордоном, де тебе не мучать автографами перехожі?

“Говорили і курили” була написана, сидячи в грандіозному корку в машині на Харківському, спостерігаючи людей в метро, які проїжджали збоку.

А “Маршрутка” була написана в маршрутці, яка везла мене в Дніпропетровську з аеропорту в центр, причому одного!!! Водій вирішив вдати таксиста! Має бути ноль придуманого і максимум достовірного!

Говорячи про закордон, на якому концерті за останній час ти там найбільше відривався і, взагалі, мандрівка в яку країну залишила найбільше вражень і післявтоми?

Alphaville і Lady Pank. Перші – в малесенькому клубі в місті Реклінхаузен, були так близько, що аж не вірилося, а другі грали з симфонічним оркестром у Салі Конгресовій у Варшаві, – я мало не віддер парапет від сцени! Обидва концерти були минулого місяця! А автопоїздка, яка найбільше вразила – та, з якої я повернувся вчора вночі – Флександропуліс (Греція) – Болгарія – Румунія – Молдавія – Одеса. Такої сраки я собі уявити навіть не міг, ( до речі по дорозі вже почали складатися слова на нову пісню – (Тут аул і тут аул – ну , коротше – Барнаул). (Авт. більше історій про подорожі Кузьми на його особистому блозі http://kuzma.itop.net)

Хто, можливо з близьких людей, зробив на тебе найбільший вплив за останні роки. Кому б ти подякував за те, що ти є таким, яким зараз є?

Ця людина спить зліва від мене останні років 20.

Відомо, що ти був творцем багатьох легенд, які формували в значній мірі образ Скрябіна, і які сьогодні прихильники вже переповідаються як добрі казки. Яка з них твоя улюблена?:)

Я перестав це робити, нема часу. І легенди формуються без моєї участі. Автоматом – я про них не знаю.

Трохи серйозніше. Як ти оцінюєш ті останні ініціативи по спробах витіснення української музики з радіо і перерозподілу радіоринку? Чи не слід було б музикантам зайняти активнішу позицію з того приводу, адже молоді музиканти вже фактично витіснені в інтернет, а там ще нікому в Україні не вдавалось заробити чи зробити професійну кар’єру і, в принципі, таких успішних прикладів, не так й багато у світі?

Це нічого не дасть. Ця тема винесена на розгляд публіки, щоб стати черговою причиною відвернення уваги від глобальних речей, як то: страшенні дороги, ціни на бензин, на їжу, комунальні послуги. Матеріал буде в ефірі тоді, коли буде відповідати неписаним критеріям ефіру. Приклад: “Пусти мене” – ніхто не брав, “Говорили і курили” крутять всі. Чому? 20 років не можу в цьому розібратись. Ніякої дискримінації національного характеру не буде, навпаки , зникне вороже ставлення людей, які формують плей-листи, і їм нарешті не треба буде механічно заповнювати українським НІЧНИЙ ефір – так вони боролися з попередніми санкціями!

Повертаючись до теми концерту у львівській опері, пісні з яких альбомів будуть звучати і які твої найулюбленіші пісні в оркестровому аранжуванні?

З різних альбомів, звичайно. Найбільше мені, особисто, подобаються мелодійні балади!

Як, взагалі, працюється з оркестром? Досвід такої співпраці якось вплинув на твою творчість?

Ми грали з трьома оркестрами, з кожним по-різному. Оркестр Мочурада був перший, він, як перша жінка, має пріорітет у всьому!

Ти плануєш якийсь розвиток цього проекту на майбутнє чи, наразі, це такий ексклюзив для львів’ян?

Не планую. Я люблю імпровізацію!!!

Концерти 28 квітня розпочинатимуться о 18.00 та 20.00 відповідно.
Квитки можна придбати в касах театру (272 86 72) та центральних касах міста (274 20 80)
Вартість квитків від 50 до 400 грн.

За декілька днів, вперше після тривалої перерви і в оновленому складі, гурт Верховна Зрада представить ексклюзивну прем’єру нового музичного матеріалу на Тихих вечораХ в Динамо-Блюз. Підтримають повернення Верховної Зради гурти, які вже добряче нашуміли у львівській музичній тусовці, Polaron і Марафон.

Про зміни, які відбулись в гурті, розмовляємо з лідером і клавішником команди Юрою Лавріним.

10 квітня ВЗ знову повертається на сцену. Протягом багатьох років гурт залишався своєрідним феноменом львівської рок сцени. З яким настроєм ви повертаєтесь до лояльного слухача і чи не лягає історія групи тягарем на її сьогодення?

Історія групи не є тягарем. Не думаю, що на нас зараз прийде та сама публіка, що й 7 років тому наприклад…Ми виросли, публіка теж – все гаразд. На концерті презентуєм нову програму – тож, звісно, що хвилюємось, але з нетерпінням чекаєм.

Як проходили ці метаморфози, розмахом з порядний катаклізм, зі складом вашої ватаги?

В нас дійсно відбулись кардинальні перетурбації у складі – залишилось зі старого складу 40%. Відтак звучання теж кардинально змінилось.

Очевидно, зміна складу потягнула також перерозподіл ролей в творенні музичного матеріалу. Як змінились підходи до написання текстів і музики?

Щодо текстів – напевне, колись вони в нас займали таку ж роль у пісні, як власне, і музика. Зараз акцент все ж на музиці робимо.

З приходом нової влади в минулому році, мабуть, стало більше вдячних тем для пісень. Чи ви маєте намір підтримувати властивий вам протестно-соціальний характер пісень?

Ми вже років 5 не намагаємось підтримувати якийсь протестний дух пісень, адже протест за собою має мораль, а парити комусь мораль – прерогатива свідків Єгови. Вони на цій стезі – профі. Зрештою, якщо співати про те, що янукович лох, наприклад, нашими прихильниками можуть стати психічно-неврівноважені націонал-соціалісти, зациклені на ідеї українства (якої, до слова, немає (це про ідею йдеться)) пластуни, маніякальні послідовники Троцького у жовто-блакитній інтерпретації тощо…Коротше, з категоричними людьми нічого спільного мати не хочемо. Чи імпонує нам Янукович? Ні, звісно. Хіба, що посміятись можна.

Зрозуміло, що формат пісень тягне вимушену примітивізацію проблем, про які в них йдеться. Чи з віком ви відчуваєте більше відповідальності за зміст текстів?

Не відчувається. Ми ж не проповідники. І не намагаємось когось у чомусь переконувати, тощо.

Повертаючись до теми змін, яким чином ви прийшли до оновленого музичного звучання і що найбільше підштовхнуло до такого радикального кроку в напрямку електронної складової?

Важко сказати… змінились, та й все. Зрештою, це природньо. Старою музикою ми гроші не заробляли – тому й чинник стилю нас не прив’язував. Тим більше, людина, яка розвивається, має більше коло знань, а, отже, й тим більше точок дотику до невідомого, а це вже експерименти.

Скільки нових пісень вже записно і чи будете ви також переробляти старий матеріал під нове звучання?

Ми не будемо переробляти старий матеріал під нове звучання. Хіба, що він не дуже старий. А чи ми плануєм записувати щось нове? Звісно, так. Але ми все життя плануєм.

Взагалі, цей концерт нагадує таку велику сімейну імпрезу, адже ваше повернення на сцену підтримають проекти Polaron і Марафон. Як складаються відносини в рамках цієї “cім’ї”?

Це перший спільний виступ, тому й говорити про сім’ю рано. Час покаже. Якщо спільні виступи стануть традицією, хотілось, аби доєднались до компанії і Годо. За останні 5 років ми без них практично, ні на крок – чомусь так складалось.

З нагоди концерту ТПВГ на Тихих вечораХ в Динамо-Блюз 27 березня розмовляємо з учасницею гурту Наталею Багрій.

Минув майже рік з часу нашого попереднього інтерв’ю. Видається, що часу ТПВГ не марнували і в творчому вимірі рік минув дуже інтенсивно, адже були і нові відео, і нові пісні, і ряд концертів. ТПВГ за останній рік стало практично повноцінним музичним агенством із розвитку власної творчості.

Можливо зі сторони це виглядає власне так, але всередині гурту все відбувалося досить поступово та закономірно. Ніколи нікуди ніхто із нас не спішив чи сильно не горів бажанням почати змагатися із іншими колективами. Просто ми йшли в ногу із своїми бажаннями та можливостями. Цей рік сам по собі виявився більш насиченим на події, поїздки, концерти – відповідно і робота кипіла.

Серед іншого, мабуть, злагодженість творчого механізму ТПВГ завдячується також співпраці з Happy Records Дмитра Остроушка. Як протікає ця співпраця на сьогоднійшній день?

На сьогоднішній день ми відточуємо у музичних майстернях пісню за піснею та вболіваємо за кожну із них як за новонароджену чергову дитину. Звісно, піклування про наших дітей лежить на плечах, більшою мірою, нашого саундпродюсера Дмитра Остроушко, до речі він же і фронтмен гурту «Щастя».

Не дивлячись на відсутність нового релізу у форматі альбому ви постійно викладаєте в мережу нові пісні і відео.

Сам реліз альбому, як такий, відбудеться дещо пізніше. Але, насамперед, нам не сила тримати в таємниці вже готову пісню, бо занадто кортить ділитися приємністю. Може ми хочемо бути страшенно модними, такими як у часи, коли випуск синглу на платівці був найпершою новиною у капіталістичній країні ))

Як, взагалі, виглядає ваша студійна кухня сьогодні, у вас вже є якийсь напрацьований технічний конвеєр запису пісень?

Все дуже просто. Якісний процес накопичення музичного матеріалу ми здійснюєм на студії Вадима Возняка разом із Дмитром Остроушко. Далі пісня у потрековому вигляді опиняється на київській студії в Ігора Дубровського, де він разом із Дмитром шаманять та роблять остаточне косметичне звучання треку. Вкінці всі задоволенні та щасливі кидаємо трек у маси.

Одна пісня, «Дивне Місто», для експерименту була зведена у онлайн лондонській студії. Але практика показала, що вуха наших любих спеціалістів зовсім не гірші. Зарахуйте це як величезний комплімент.

Розкажи дещо про ваші чудові останні відео на пісні “Саме зараз” та “Обман”.

Цих два відео по суті робилися всередині гурту власними силами. Наш гітарист Василь Мізюк, що почав цікавитися фото як своїм другим продовженням та захопливим хобі, вирішив не обмежуватися лише цим і спокійно собі експериментував із відео. Кліп на пісню “Обман” був відзнятий на гастролях у Дніпропетровську. Цікаво, коли відпочинок поєднується із корисними та приємними речами. Був час на такий відпочинок і його даремно не згаяли. Результат на «інтернет» . Кліп на пісню “Саме зараз” створив ідеологічно, від початку до кінця, Василь у себе вдома користуючись тим, що робив ремонтні роботи в квартирі. Кліп вийшов дуже інтимним завдяки тому, що всі події відбувалися у одній кімнаті.

Наскільки важко перевтілюватись з музикантів у “акторів” на відео?

Насправді ні. Перше відео дуже органічно пройшло у формі розваги, де всі емоції були природніми та «першозірваними» реакціями на те, що коїлося. Це так мило .

Із другим відео все по іншому, але під час процесу зйомки постійно лунав трек, який сам по собі надихав головних акторів на перевтілення та провокував поводитися, власне так, як ви вже можете спостерігати під час перегляду. Це лише решта учасників кліпу, що не знімалися, час від часу заходили у кімнату аби поспостерігати. Хотілося не зрушити процес, але це не завжди вдавалося і доводилося робити багато перерв щоб знову налаштуватися на той самий настрій. Та в цілому кліп був відзнятий лише за день.

Чи ваші відео потрапляли на екрани телебачення чи поки доступні слухачам лише в мережі?

Основне джерело розповсюдження інформації про себе, як про мистецьку одиницю, ми бачимо в космічних просторах інтернету. Це найбільша за своєю аудиторією користувачів на сьогоднішній день мережа. Але відео окрім того потрапляли на місцеві канали телебачення. Була ціла програма присвячена відео роботам Василя Мізюка, що знімає не тільки для нас, а й для інших тернопільських команд.

Беручи до уваги, що українська музика практично єдиним вільним каналом розповсюдження має лише інтернет, чи не відчуваєте ви обмеженість середовища для розвитку, в тому числі ТПВГ як комерційного проекту?

Якось так історично склалося, що за час свого існування ТПВГ банда ніколи не думала про якісь такі комерційні сторони свого існування. Погано це чи ні, покаже час. Але ми цим не переймаємося, адже у нас є своя слухацька аудиторія. Окрім того існує завжди одна закономірність – чим активніше ти працюєш як команда – тим більше інфо завжди цей процес обрамляє. От як зараз наприклад .

Коли сучасний слухач має доступ до таких фантастичних обсягів музичного матеріалу чи ви відчуваєте ви якусь підвищену конкуренцію в порівнянні, скажімо, з 90-ми, коли ви починали кар’єру?

Так, поняття конкуренції зараз загострилося власне через те, що ми маємо такий прекрасний асортимент не тільки європейської, а й української музики. Чесно кажучи, це швидше тішить ніж може нас кинути у розпач чи страшну депресію. Це дуже добре, бо доволі сильно активізує та дає поштовх до нових ідей – адже це так цікаво, бо це є неперевершеним життєвим струмом, потоком енергії, що спрямований на творчість. Що може бути кращого….

На твою думку, ця “мережева конкуренція” вплинула в радикальний спосіб на створення нових музичних течій, жанрів, чи виникнення якихось феноменальних гуртів, які б революційно змінили музичний ландшафт?

Звичайно, завжди є бажання відрізнятися, бути унікальним та подобатися за власний почерк.

І наостанок, чи будуть нові пісні на концерті в Динамо 27 березня?

Так, веземо прем’єрувати одну із наших найсвіжіших пісень, що досі окрім репетиційної бази мало ким була почута. Пісня дуже свіжа та органічна, в коді даємо можливість не стояти на місці, а активно рухатися для усіх розкутих.