Інтерв’ю з гуртом МОХІТО.

В 2009 фестиваль Тихо брав перше в історії МОХІТО інтерв’ю, сьогодні ж наша розмова вже з нагоди святкування двохрічного ювілею існування гурту.

Як відчувається цей пройдений шлях двох років, які найважливіші зміни відбулись в вашому творчому житті і як це вплинуло на вас?

Юра: За цей час ми притерлись, навчились підтримувати один до одного, стали ще більш цілісним організмом.

Кодзу: Плюс – навчились відрізняти дружбу від справи і розставляти пріоритети – як кожен свої особисті, так і загально групові.

Чи вже є за спиною якісь досягнення, якими ви по-справжньому пишаєтесь?

Юра: Найбільше ми задоволені тим, що все виходить так, як плануємо. Починаючи цей проект (тоді ще групи не було, як такої), ми вимріяли собі доволі амбіційний план підкорення українського шоубізу, не маючи традиційних передумов для цього: чи фінансових, чи відомого продюсера. Все, що було на нашому боці – це досвід на рок-сцені, мотивація, величезне бажання працювати в тому напрямку і підтримка одне одного. Разом з тим, намагаємось не пишатись собою, бо це – перша ознака того, що твій розвиток зупинився.

Кодзу: Ну і радує те, що викристалізувалась методика створення пісень – достатньо кількох погоджувальних моментів, можливо компромісів, і пісня готова.

Юра: Можна сказати, розвинулась музична інтуїція стосовно одне одного.

Два роки тому Кодзу розповідав, що “медіум” Юра сприяє натхненню для черпання креативу в ноосфері. Ця хімія написання ваших пісень не змінилась?

Кодзу: Мені стало тепер набагато легше – тепер в мене вже два медіуми!
Плюс, останні (ще не опубліковані) пісні звучать інакше, ніж наші перші речі. В цьому можна буде переконатись на концертах. А щодо «хімії», то все це вже більше схоже на «алхімію» : )

Як колись згадував Юра, одним з музикантів, творчість якого надихала розвиток вашого проекту, був Yoav, з його неймовірними гітарно-ефектними експериментами. Які ще інспірації допомагали вашій фірмовій стилістиці кристалізуватись протягом цих двох років?

Женя: По-перше, ми намагаємось не стояти на місці, а змінюватись разом з тим, як змінюється світова музична сцена. Хоча на репетиціях любимо побалуватись спонтанними каверами на групи 90-их (наприклад Alice In Chains) – це пісні, на яких кожен з нас зростав.

Юра: Якщо говорити про інспірації останніх років, то це часто співаючі гітаристи (John Mayer, Newton Faulkner, Fink, John Butler), і навіть хіп-хоп-соул (Usher, Ne-Yo). Люблю їздити в Європу на концерти улюблених альтернативних груп, які ніколи до України, на жаль, не доїдуть. Наприклад, останньо дуже надихнув виступ австралійців Karnivool в Німеччині.

Кодзу: З саунд-продюсерської точки зору, захоплююсь якісними роботами від Timbaland, Мадонни, Daft Punk та ін.

Записано і викладено в мережу вже гарний шматок музичного матеріалу вашого авторства, наскільки близьке видання альбому?

Кодзу: Видання альбому, звичайно, ближче, ніж пару років тому, але оскільки матеріал для першого диску вже майже готовий, то зараз ми дивимось в бік вже наступного альбому. Саме в ньому викристалізується наш саунд і розкриється потенціал.

Юра: А перший альбом нам цікавий в тому сенсі, щоб поставити галочку, підбити підсумок під першими кроками МОХІТО.

Юрко, чесно, наскільки твої тексти автобіографічні?

Юра: Здебільшого автобіографічні : ) Часто (особливо дівчата) питають: а кому присвячена така-то любовна пісня? Доводиться розказувати стару байку про те, що героїня даної пісні – це збірний образ, і не варто уявляти собі більше, ніж є насправді : )

Взагалі, Мохіто видається проектом, який тримається на фундаменті щирої дружби, можна навіть сказати, що він в якійсь міні нагадує самодостатній сімейний бізнес. Наскільки легко пройшло прийняття в сім’ю Жені Махно?

Юра: З Женьою я познайомився років зо 5 тому, на електронному концерті, де ми грали у складах різних груп. Ми з ним зразу зловили одну хвилю, базовану переважно на жартах, які крім нас ніхто не розумів : ) І тоді я зрозумів, що з цим чуваком обов‘язково треба колись створити групу.

Кодзу: Женя давно знаходився на орбіті нашої музичної свідомості, і коли ми нарешті запросили його на репетицію, т після неї і я зрозумів, що цей музикант – саме те, що потрібно МОХІТО, щоб закріпити остаточний склад…

Женя: …ну і пляшку коньяку зручніше ділити на трьох, ніж на двох : )

Чи розширення “сім’ї” суттєво вплинуло на останні пісні, які виходи з вашої студії? Взагалі, чи Мохіто вже перетворився у організм, який живе за власними законами розвитку?

Кодзу: Без сумніву – коли в групу з двох басистів приходить гітарист, в музиці з’являються обертони, видобуті з більш тонких душевних струн : )

Юра: Женя має хороший досвід в живій електронній музиці, тому його прихід відобразився не лише на матеріалі, а й на саунді. Плюс, його музичний смак, як і наш, формувався всередині 90-х, тому, коли Кодзу з метою релаксу «врубає» на студійних моніторах ранній Carcass чи Death, Женя не втікає, а приєднується до дискусії про кращі альбоми і разом з нами «підспівує» в найхітовіших моментах : )

Який ефект це мало на студійний процес, адже ви один з тих гуртів, який повноцінно використовує усі можливості сучасних звукозаписуючих технологій і, будучи обдарованими музикантами, могли існувати в мінімалістичному форматі дуету.

Кодзу: У кожного є сильні і слабі сторони, тому в МОХІТО намагаємось з кожного витискати його переваги. З приходом Жені багато студійних моментів почали робитись швидше і чіткіше. До того ж, в нього – найкраща пам’ять на важливі дрібниці, які я чи Юра можуть випустити з виду.

Женя: Ага, як із «Щедриком», який був аранжований і записаний за 3 неповні дні.

Юра: А на концертах МОХІТО, Женя є тим пазлом, якого нам бракувало – нарешті хтось заповнює собою правий кут сцени : )

Чим ви пояснюєте успіх “Продовжую”, позаяк вони була відзначена номінацією на “Найкращу пісню року” за версією одного глянцю.

Кодзу: З моменту написання пісні до її потрапляння в номінації пройшло півтора року. Тому можна припустити, що наші актуальні треки стануть доступними мас-медійній громадськості ще через рік-два : )

Юра: Якщо серйозно, то «Продовжую» (це здається, наша перша пісня) стала певним шаблоном для подальшої творчості МОХІТО – усі ці багатоповерхові бек-вокали, гітари, вкраплення електронних моментів, все це пішло звідти.

Розкажіть трішки про зйомки відео на цю пісню і яким чином відбулась ця дотепна довільна інтерпретація його сюжету користувачами інтернету?

Женя: Ми знімали в 3 етапа, та Кодзу поводив себе на зйомках так, як дез-металіст 90-х, тому його майже нема в кадрі. Отож “вигрібати” знадобилось Юрі, при чому зробив він це так, що інтернет-спільноті захотілось приєднатись до тих почуттів й емоцій, що нас тільки тішить :))

Чи не маєте ви враження, що через доступність музики в мережі почався процес її дефляції, знецінення для пересічних слухачів?

Женя: Як колишній працівник рекорд-лейблу, звільнений в кризовий для індустрії період, скажу, що мене як музиканта надихає можливість вільно розповсюджувати музику, яка цікава і потрібна людям.

Як ви сприймаєте мляву реакцію музичної спільноти на прийняття в першому читанні законопроекту про скасування квот на музику, створену в Україні, для радіостанцій?

Женя: З одного боку, нам приємно, що згідно з визначенням автора законопроекту №6342 – «музичні твори українських авторів або виконавців належать до категорії “Європейські твори”». А з іншого… Якщо музика того чи іншого виконавця затребувана, то вона буде ротуватися за будь яких обставин. Думаю ця заборона має дати українським музикантам тільки більшу жагу до написання яскісних пісень!

Повертаючись до теми вашого дня народження, яке ви вирішили відсвяткувати двома концертами в Києві й у Львові, що цікавого очікувати вашим прихильникам?

Юра: Перш за все, Львів і Київ для мене – це два особливі міста. В першому я народився, виріс, і здобув перші 20 років музичного досвіду. А Київ став трампліном для моєї творчості – тут я познайомився з колегами по МОХІТО, тут же знаходжу необхідні контакти в музичному бізнесі, тут я продовжую вчитись музиці, вокалу тощо. Тому повірте, в мене самого – особливі очікування від цих концертів…

Женя: Слухачі-глядачі можуть розраховувати на прем’єру повнотривалої програми МОХІТО, і відповідно, прем’ри нових пісень. Для тих, хто ще не всі наші пісні ще скачав з Інтернету, ми підготували стильні промо-диски.

Кодзу: Ну і хороший настрій.

Ще раз вітаємо з ювілеєм і чекаємо у Львові.

МОХІТО: Дякуємо, зустрінемось!