Насолода від свободи творчості

nameless_fish

Продовжуючи наше знайомство з учасниками Тихих вечоріВ, гуртом Nameless, пропонуємо вашій увазі інтерв’ю з лідерами формації Зоряном Безкоровайним та Світланою Фроловою.

Будучи одним із найстаріших колективів у країні, яким чином вам вдається вже близько 20 років триматися разом і зберігати інтерес слухачів до вашої творчості?

– Напевно, тому, що Nameless (UA, Ternopil) – це швидше процес, ніж група. Точніше це процес, який формалізований у вигляді музичного гурту. Майже 20 років він триває і видозмінюється разом з нами і з нашою публікою. Може, тому )))

Nameless набув статусу своєрідного феномену української сцени, коли будучи “майстернею ідей”, на яких виростали інші музичні формації, гурт, все-таки, не отримав прописки в українському теле- та радіоетері. З чим для себе ви пов’язуєте таку примху долі?

– Ну, напевно, не так уже й ми домагалися цих речей. А сьогодні нам достатньо Інтернету ) Загравання з «українським» теле- та радіоетером передбачає переїзд до Києва чи ще що-небудь таке безглузде і жертовне, а наш процес комфортний і надзвичайно залежний від того середовища, в якому ми знаходимось. Недарма ж наша повна назва Nameless (UA, Ternopil). Було б абсурдно міняти насолоду від свободи творчості на умовні радіо- і телеротації )))

Які найважливіші етапи вашого власного мистецького розвитку спадають першими на думку?

– Наша музичну ґенезу коротко можна описати так: панк-рок – експерименти з поп-роком – захоплення блюзом та фольклором – і, нарешті, остання реальність – шуґейза і нео-психоделія ))) І у всіх випадках ми намагалися застосувати свої авторські вміння та оригінальність.

На жаль, ваш гурт не оминули внутрішні конфлікти, які виникають практично у всіх гуртів на тому чи іншому етапі існування. Яким чином вам вдалося знову знайти спільну мову аби відновити музикування?

– Насправді ми ніколи не сварилися так, щоб повністю рвати стосунки… Були, швидше, розбіжності, пов’язані з природною кризою. Кожен на час поринув у власні проекти, щоб зрозуміти, що насправді, в Nameless нам усім комфортніше і творити, і подорожувати ))) Скажімо Світлана Фролова та Зорян Безкоровайний у свій час захопилися електронною музикою та фестивальним рухом, а Сергій Бучинський займався своїм фаховим ростом у якості дизайнера тощо. В результаті ці мандри поза Nameless сьогодні лише додали нам додаткових знань…

Яку роль в становленні вас як творчої одиниці відігравали численні концерти і виступи на фестивалях?

– Думаємо, – основну. Фестивалі – це місця сили, свого роду ))) Де ідеї, що витають в повітрі набувають тіла. Більшість наших альбомів, які ми із задоволенням слухаємо самі і виставляємо для вільного скачування у Інтернеті – це записи наших виступів «наживо». Це і концепція, і драйв одночасно )))

Чим для вас є видання альбомів: способом фіксації творчого доробку чи пережитком старої моделі шоу-бізнесу.

– Як правило, ми видаємо альбом для того, щоб взятися за новий матеріал, який на той час уже в значній мірі накопичений і чекає серйозної і цікавої роботи. Отже, альбом – це лише проміжний результат процесу, який постійно триває. Очевидно також, що музикант, який не видає альбоми авторської музики, можна вважати, – не веде ніякої творчої діяльності ))) Якщо ж ви про видачу альбомів на звукозаписуючих компаніях, то ми не знаємо, що відповісти: ми – чукчі-музиканти і виставляємо свою музику в Інтернеті.

До яких альбомів ви повертаєтесь на своїх концертах і під час приватного прослуховування музики?

– Ну, можливо, до альбомів «Грип» (1996) та «Шось сталось у лісі..» (2007). До речі, останній продюсував Дмитро Остроушко, лідер гурту «Щастя», з якими нам пощастить грати на «Тихих вечорах» у Львові 14 травня. У нього дуже своєрідне звучання, якого досягнув звукорежисер Сергій Товстолузький (вічна йому пам’ять). Хоча, як на нас сьогоднішніх, «Шось сталось у лісі…» трохи похмурий, а «Грип» надто прямолінійний. Сьогодні ми граємо набагато веселіше )))

Які визначальні впливи формують ваш сучасний музичний погляд?

– Нам завжди подобалась музика та естетика 60-х років і якоюсь мірою її дух ми хочемо відтворити і у власниій музиці, це Pink Floyd, The Beatles, The Rolling Stones, The Velvet Underground, 13th Floor Elevators, Jefferson Airplane, та інш. Ще більше ми в цьому впевнились рік тому, коли відкрили для себе, завдяки Інтернету, ряд гуртів, які теж давно працюють в подібному напрямку і абсолютно не прагнуть очолити світовий музичний мейнстрім: The Brian Jonestown Massacre, Man on The Moon, Black Vail, Black Market Karma, The Morning After Girls та ін.

Видається, що робота над вашим новим альбомом дещо затримується. Чого нам від нього очікувати?

– Напевно, нового для нас звучання, все ж акустично ми ще не писались, розмаїття використаних інструментів, «слайд-року»)) Затримки у його виході пов’язані перш за все з нашими вирослими вимогами щодо якості його матеріалу. Спочатку думали, що він складатиметься з 16 пісень, тепер очевидно, що маємо обрати 20 з 25 )))

Які відчуття у вас викликають виступи у акустичному форматі, у чому для вас особливість такого виконання?

– Ми раді, що нарешті це звучання дозволило чітко розбирати наші тексти під час концертного виконання, музика стала більш прозорою і ми можемо виконувати її будь-де, навіть просто на вулиці: Хоча й не відмовимось пограти на повноцінному концертному апараті. Тобто виступи в акустичному форматі зробили нас більш гнучкими при виконанні власної музики в різних умовах:)

Чим ви маєте намір здивувати львівського слухача під час виступу на “Тихих Вечорах”?

– Якшо ми про це напишемо, то вже напевно нікого не здивуємо. Нехай це буде сюрпризом. В одному впевнені – хоч надмірною клоунадою на сцені ми не славимося, проте нудно не буде ))

Завантажити музику:

Nameless “Alfons Citterbakker” МП3
Nameless “Нічого не сталось” МП3

Коментування вимкнене.