Інтерв’ю з вокалістом гурту Immago Сашком Васецьким.

Набираючи творчі оберти, гурт Immago знову і знову дає приводи про себе говорити і ось сьогодні наша розмова з лідером проекту, Сашком Васецьким, присвячується в першу чергу виходу нового інтернет релізу команди – Silence!, який буде оприлюднено на іменці ТИХО! вже 10 вересня.

В минулому інтерв’ю ти розповідав про придбання записника і масу планів на майбутнє, які в ньому занотовані. Хоч в тих планах не фігурував вихід акустичної концертної збірки, та неймовірно тішить, що один з найкращих виступів на «Тихих вечораХ» нашими спільними зусиллями все ж знайшов своє продовження у ЕР форматі. Розкажи дещо про те як готувався виступ на Тихі вечорИ і яких зусиль вам довелось докласти аби надати нове звучання вашим пісням?

Насправді, ми дуже різко спробували змінити формат вже існуючих пісень і, в принципі, це зазвучало досить цікаво. Ми справді не знали чого очікувати від подібного експерименту. Але публіка була задоволена, і це головне.

Оскільки вибір пісень на платівці «Silence!» залежав найбльше від твоїх міркувань, то якими критеріями ти керувався щоб зберегти на ЕР гармонійний загальний настрій?

Мабуть найвагомішим критерієм була атмосфера самого концерту. Я вибрав ті пісні, на які найтепліше реагувала публіка. Та і всім, хто чув наше перше демо, було б цікаво почути Sugar Lemon і Mother Penguin в такому звучанні 🙂

Давай зробимо те, що дуже рідко має місце в нашому медіа просторі, – поговоримо про зміст треків на Silence! Дуже цікавить як народжувалися пісні і що ти хотів через них переказати, адже вони радикально відрізняються від творчості ваших українських колег по цеху.

Розпочинається ця підбірка музичним трилером «Sugar lemon», який за своєю забійністю міг би претендувати на перші місця в хіт-парадах Європи. Солодко-лимонний смак цієї пісні ніби передає відчуття повноти життя. Які ж роздуми навели на написання цієї пісні й що за асоціації викликає «Порш лимонного кольору» в тебе, як автора?

Коли ми створювали цю пісню, просто відчули, що головною фішкою в ній має бути саме Порш жовтого кольору. Такий дивний асоціативний ряд у нас виник: дороге авто, вечірній Манхеттен, алкоголь 🙂 Якось так:)

В «Mother penguin» бачимо цілковиту зміну настроїв. Можна сказати, що це надзвичайно чуттєва ода надії. Чи ти маєш свою відповідь на «what was the question»? На твою думку, які питання ця пісня здатна порушити в свідомості слухачів?

Мене дуже вразив документальний фільм про пінгвінів. Особливо вразила витривалість цих істот. В пісні ми намагались максимально передати оте чекання на Mother penguin, передати ці відчуття словами. Думаю в минулому житті я був пінгвіном 🙂

В музичній складовій «Request confirmed» особливо відчувається долучення до творчості Immago Маркіяна Мацеха. Наскільки ця хвилююча неспокійна мелодія вплинула на зміст лірики, в якій теж присутні сум’яття і загубленість?

Ми спробували додзвонитись до бога. У кожного свій бог, тому тут ніякого релігійного навернення немає 🙂 Але справді – що ти будеш робити, якщо він і справді відповість?

Платівку завершує, пронизана екзистенціальним сумом, «Murmur». Через використання звертальної форми, напрошується запитання наскільки автобіографічні твої пісні і, зокрема, «Murmur»? Йдеться про «автобіографічність» не обов’язково лише в значенні опису життєвих подій, а, наприклад, як фіксацію особистих емоцій і настроїв.

Я думаю всі це відчують послухавши цю пісню. Це не сум – це просто приємне божевілля, коли хтось знаходить когось «саме того». І це божевілля повторюється – як рухи в танці.

Пропонуючи світу переслухати ваші «тихі» експерименти, чи ти відчуваєш якісь якісні зміни в звучанні і творчих підходах Іммаго до власного матеріалу після роботи над програмою для фестивалю «ТИХО!»?

Все що робиться так чи інакше приносить досвід. Ми задоволені цим досвідом. Думаю публіка також 🙂

З виданням цього концертного ЕР Immago поринуло в нові експерименти з електронікою, і, як я розумію, визначилось із звучанням свого майбутнього альбому. Чи можна вважати, що ви знайшли своє унікальне звучання на цій планеті?

Щоб знайти звучання іноді життя замало 🙂 Ми знаємо точно що знайшли атмосферу, а це вже щось означає. Ми наблизились до слухача емоційно і цей контакт повинен не вичерпувати себе.

Як, взагалі, посуваються справи в напрямку запису альбому?

Нове ЕР на стадії мастерингу. Дуже сподіваюсь що ще до зими альбом побачить світ. І сподіваюсь зовсім скоро ми викладемо в мережу кліп на ремікс на нашу пісню «Метростарз», який зробив наш хороший друг Микола Максименко.

Позаяк твої колеги по Immago задіяні в інших музичних формаціях, то чи не відчуваєш ти деяких ревнощів з цього приводу?:)

Аж ніяк – ми «дружимо сім’ями» :)))

Очевидно, що Immago вже давно виросло зі штанців львівської альтернативної сцени. Чи бачите шлях яким гурт повинен розвиватись далі щоб комерціалізувати свою творчість і до яких компромісів ви були б готові заради популярності й успіху?

Ніколи не кажи ніколи. Тріп-хоп формацій в Україні не так вже й багато, тому ніша ще не заповнена. Я думаю наша музика вартує уваги людей, і якщо нам хтось допоможе донести її до людей – ми будемо тільки раді.

Чи ти вже відчуваєш себе музикантом, який довів своє право так називатись?

Ні. Думаю назвати себе музикантом це якось смішно. Слід ламати стереотипи – я просто роблю те, що мені подобається і що подобається людям, але музикантом називати себе не хочу. Якось так 🙂