Маємо сьогодні нагоду поділитися інтерв’ю, яке ми нещодавно взяли у лідера луцької ватаги ФІОЛЕТ Сергія Мартинюка.
Молодий гурт, який існує з 2009 року, за короткий час встиг відіграти понад 100 концертів, серед іншого – на більшості українських фестивалів. В своїй музиці формація вдало змішує фанк, джаз, хіп-хоп, диско, бріт-поп. У творчому арсеналі команди дебютний альбом «Трохи Тепла», два акустичні міні-альбоми «Ігри з Датами в Календарі» та “10.000 грн. в небо” (2011), а також живий концертний пісенник “По живому”. Зараз музиканти завершують роботу над другим студійним альбомом та дебютним кліпом.
За двохрічну історію Фіолету вами досягнуто порівняно багато. З яким настроєм ви зустріли ювілейну дату? Чим найбільше пишаєтесь? В чому, можливо, були помилки?
Насправді, досягнень, як таких, багато нема. Найбільше з них, мабуть, полягає в тому, що ми лишилися цільним організмом як гурт: продовжуємо писати і записувати пісні, концертуємо, маємо чимало планів та мрій… Комерція ще не прокралася в наше музичне єство настільки глибоко, щоб ми мислили виключно категоріями досягнень та їх матеріальних результатів. Наразі, і це дуже добре, домінує здорове прагнення музичної самореалізації і певних духовних чинників, які дають нам, як музикантам, можливість бути щасливими.
Все ж, хоч це звучить неймовірно, але за такий короткий час ви видали аж чотири платівки. Як пояснюється така працездатність?
Це, радше, чотири роботи: одна з яких є студійним альбомом, інша – живим альбомом, та два акустичних EP. Різні за звучанням, настроєм та концепцією. Чотири маленькі віхи нашого розвитку за два роки, матеріалізовані в записи, – як можливість збоку подивитися на себе та бажання донести до слухача свою музику. Не хочеться повторювати відверто паршивого досвіду молодих українських гуртів, які, часто-густо, за 3-5 років існування видають максимум пару демо-записів. Можливо, нам не вдалося досягти якогось рівня фірмовості звучання запису, але, принаймні, ми це робили САМІ, по суті. Це і школа для нас, і певна філософія становлення гурту, як повноцінної формації близьких по духу людей, які здатні розуміти одне одного з півноти.
Що тоді відображає кожна з цих робіт для тебе? Над якою працювалось найлегше і запис якої проходив найважче?
«Трохи тепла» – наш дебютник, перша проба пера в студійних умовах. Пісні першого етапу нашого розвитку. «Ігри з Датами в Календарі» та «10.000 гривень в небо» – дві, по суті, експериментальні для нас акустики, які записувалися власними силами в домашніх умовах. В другому випадку, зокрема, з роялем та контрабасом. «По живому» – живий альбом ФІОЛЕТУ, записаний на фестивалі “Бандерштат”. Він відображає той рівень нашого розвитку, який був характерний для нас в першій половині 2011-року року… Здається, зараз ми ввійшли в новий етап, результатом якого стане наш новий повноцінний альбом. Щодо складності… Порівняно легко працювалося в студії (вдячний небу за своїх музикантів). Важче було займатися правильним накопиченням інструментів в домашніх умовах. Але все, ніби, вдалося. За деякі речі зараз соромно, але важливішим моментом є те, що нам, попри недосконалість форми, вдалося донести людям суть.
Читати далі »